В далекі сиві часи ходили наші предки тернистим шляхом. Брав початок той Шлях в поважних північних лісах, проходив понад берегами гордого Дніпра повз нескорену Січ, серед диких степів за голубий горизонт аж до берегів бурхливого моря.
Везли ті відважні купці хліб золотистий, а назад же повертались з сіллю. І звались вони Чумаками.
Вказівником їм були зорі ясні, розкидані Творцем з півночі на південь в дивному сузір’ї, яке так і назване людьми – Чумацький Шлях.
В пам’ять славетних предків наших, тримаймо курс Шляхом, висічений шаблею козацькою, окроплений потом та кров’ю народною, оспіваний думою кобзарською, щедро всіяний хлібом та сіллю благодатними.